| рівномі́рно упові́льнений – дієприкметник з прислівником | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівномі́рно упові́льнений | рівномі́рно упові́льнена | рівномі́рно упові́льнене | рівномі́рно упові́льнені |
| родовий | рівномі́рно упові́льненого | рівномі́рно упові́льненої | рівномі́рно упові́льненого | рівномі́рно упові́льнених |
| давальний | рівномі́рно упові́льненому | рівномі́рно упові́льненій | рівномі́рно упові́льненому | рівномі́рно упові́льненим |
| знахідний | рівномі́рно упові́льнений | рівномі́рно упові́льнену | рівномі́рно упові́льнене | рівномі́рно упові́льнені |
| орудний | рівномі́рно упові́льненим | рівномі́рно упові́льненою | рівномі́рно упові́льненим | рівномі́рно упові́льненими |
| місцевий | на/у рівномі́рно упові́льненому, рівномі́рно упові́льненім | на/у рівномі́рно упові́льненій | на/у рівномі́рно упові́льненому, рівномі́рно упові́льненім | на/у рівномі́рно упові́льнених |