рівнонаголо́шений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рівнонаголо́шений | рівнонаголо́шена | рівнонаголо́шене | рівнонаголо́шені |
родовий | рівнонаголо́шеного | рівнонаголо́шеної | рівнонаголо́шеного | рівнонаголо́шених |
давальний | рівнонаголо́шеному | рівнонаголо́шеній | рівнонаголо́шеному | рівнонаголо́шеним |
знахідний | рівнонаголо́шений | рівнонаголо́шену | рівнонаголо́шене | рівнонаголо́шені |
орудний | рівнонаголо́шеним | рівнонаголо́шеною | рівнонаголо́шеним | рівнонаголо́шеними |
місцевий | на/у рівнонаголо́шеному, рівнонаголо́шенім | на/у рівнонаголо́шеній | на/у рівнонаголо́шеному, рівнонаголо́шенім | на/у рівнонаголо́шених |