рівнопра́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рівнопра́вний | рівнопра́вна | рівнопра́вне | рівнопра́вні |
родовий | рівнопра́вного | рівнопра́вної | рівнопра́вного | рівнопра́вних |
давальний | рівнопра́вному | рівнопра́вній | рівнопра́вному | рівнопра́вним |
знахідний | рівнопра́вний, рівнопра́вного | рівнопра́вну | рівнопра́вне | рівнопра́вні, рівнопра́вних |
орудний | рівнопра́вним | рівнопра́вною | рівнопра́вним | рівнопра́вними |
місцевий | на/у рівнопра́вному, рівнопра́внім | на/у рівнопра́вній | на/у рівнопра́вному, рівнопра́внім | на/у рівнопра́вних |