рівнопромі́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рівнопромі́жний | рівнопромі́жна | рівнопромі́жне | рівнопромі́жні |
родовий | рівнопромі́жного | рівнопромі́жної | рівнопромі́жного | рівнопромі́жних |
давальний | рівнопромі́жному | рівнопромі́жній | рівнопромі́жному | рівнопромі́жним |
знахідний | рівнопромі́жний | рівнопромі́жну | рівнопромі́жне | рівнопромі́жні |
орудний | рівнопромі́жним | рівнопромі́жною | рівнопромі́жним | рівнопромі́жними |
місцевий | на/у рівнопромі́жному, рівнопромі́жнім | на/у рівнопромі́жній | на/у рівнопромі́жному, рівнопромі́жнім | на/у рівнопромі́жних |