| рівното́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рівното́чний | рівното́чна | рівното́чне | рівното́чні |
| родовий | рівното́чного | рівното́чної | рівното́чного | рівното́чних |
| давальний | рівното́чному | рівното́чній | рівното́чному | рівното́чним |
| знахідний | рівното́чний | рівното́чну | рівното́чне | рівното́чні |
| орудний | рівното́чним | рівното́чною | рівното́чним | рівното́чними |
| місцевий | на/у рівното́чному, рівното́чнім | на/у рівното́чній | на/у рівното́чному, рівното́чнім | на/у рівното́чних |