| | |
| ріша́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ріша́тися, ріша́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ріша́ймося, ріша́ймось |
| 2 особа | ріша́йся, ріша́йсь | ріша́йтеся, ріша́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ріша́тимуся, ріша́тимусь | ріша́тимемося, ріша́тимемось, ріша́тимемся |
| 2 особа | ріша́тимешся | ріша́тиметеся, ріша́тиметесь |
| 3 особа | ріша́тиметься | ріша́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ріша́юся, ріша́юсь | ріша́ємося, ріша́ємось, ріша́ємся |
| 2 особа | ріша́єшся | ріша́єтеся, ріша́єтесь |
| 3 особа | ріша́ється | ріша́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ріша́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ріша́вся, ріша́всь | ріша́лися, ріша́лись |
| жін. р. | ріша́лася, ріша́лась |
| сер. р. | ріша́лося, ріша́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ріша́вшись |
