рішене́ць – іменник чоловічого роду | ||
(вирок суду, постанова, рішення) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | рішене́ць | рішенці́ |
родовий | рішенця́ | рішенці́в |
давальний | рішенцю́, рішенце́ві | рішенця́м |
знахідний | рішене́ць | рішенці́ |
орудний | рішенце́м | рішенця́ми |
місцевий | на/у рішенці́, рішенцю́ | на/у рішенця́х |
кличний | рішенцю́* | рішенці́* |
[рідко] |