| | |
| самоорганізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | самоорганізува́тися, самоорганізува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самоорганізува́тиметься | самоорганізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самоорганізу́ється | самоорганізу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| самоорганізу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | самоорганізува́вся, самоорганізува́всь | самоорганізува́лися, самоорганізува́лись |
| жін. р. | самоорганізува́лася, самоорганізува́лась |
| сер. р. | самоорганізува́лося, самоорганізува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| самоорганізува́вшись |
