| самоси́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самоси́льний | самоси́льна | самоси́льне | самоси́льні |
| родовий | самоси́льного | самоси́льної | самоси́льного | самоси́льних |
| давальний | самоси́льному | самоси́льній | самоси́льному | самоси́льним |
| знахідний | самоси́льний | самоси́льну | самоси́льне | самоси́льні |
| орудний | самоси́льним | самоси́льною | самоси́льним | самоси́льними |
| місцевий | на/у самоси́льному, самоси́льнім | на/у самоси́льній | на/у самоси́льному, самоси́льнім | на/у самоси́льних |
| [рідко] | ||||