| самоспа́лення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самоспа́лення | самоспа́лення |
| родовий | самоспа́лення | самоспа́лень |
| давальний | самоспа́ленню | самоспа́ленням |
| знахідний | самоспа́лення | самоспа́лення |
| орудний | самоспа́ленням | самоспа́леннями |
| місцевий | на/у самоспа́ленні, самоспа́ленню | на/у самоспа́леннях |
| кличний | самоспа́лення* | самоспа́лення* |