| | | | |
| самоспря́жений – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | самоспря́жений | самоспря́жена | самоспря́жене | самоспря́жені |
| родовий | самоспря́женого | самоспря́женої | самоспря́женого | самоспря́жених |
| давальний | самоспря́женому | самоспря́женій | самоспря́женому | самоспря́женим |
| знахідний | самоспря́жений | самоспря́жену | самоспря́жене | самоспря́жені |
| орудний | самоспря́женим | самоспря́женою | самоспря́женим | самоспря́женими |
| місцевий | на/у самоспря́женому, самоспря́женім | на/у самоспря́женій | на/у самоспря́женому, самоспря́женім | на/у самоспря́жених |
