| | | | |
| самоста́йний – прикметник | | | | |
| | | | |
| (самостійний) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | самоста́йний | самоста́йна | самоста́йне | самоста́йні |
| родовий | самоста́йного | самоста́йної | самоста́йного | самоста́йних |
| давальний | самоста́йному | самоста́йній | самоста́йному | самоста́йним |
| знахідний | самоста́йний, самоста́йного | самоста́йну | самоста́йне | самоста́йні, самоста́йних |
| орудний | самоста́йним | самоста́йною | самоста́йним | самоста́йними |
| місцевий | на/у самоста́йному, самоста́йнім | на/у самоста́йній | на/у самоста́йному, самоста́йнім | на/у самоста́йних |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
