| | | | |
| самостимульо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | самостимульо́ваний | самостимульо́вана | самостимульо́ване | самостимульо́вані |
| родовий | самостимульо́ваного | самостимульо́ваної | самостимульо́ваного | самостимульо́ваних |
| давальний | самостимульо́ваному | самостимульо́ваній | самостимульо́ваному | самостимульо́ваним |
| знахідний | самостимульо́ваний, самостимульо́ваного | самостимульо́вану | самостимульо́ване | самостимульо́вані, самостимульо́ваних |
| орудний | самостимульо́ваним | самостимульо́ваною | самостимульо́ваним | самостимульо́ваними |
| місцевий | на/у самостимульо́ваному, самостимульо́ванім | на/у самостимульо́ваній | на/у самостимульо́ваному, самостимульо́ванім | на/у самостимульо́ваних |
