| самості́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самості́йний | самості́йна | самості́йне | самості́йні |
| родовий | самості́йного | самості́йної | самості́йного | самості́йних |
| давальний | самості́йному | самості́йній | самості́йному | самості́йним |
| знахідний | самості́йний, самості́йного | самості́йну | самості́йне | самості́йні, самості́йних |
| орудний | самості́йним | самості́йною | самості́йним | самості́йними |
| місцевий | на/у самості́йному, самості́йнім | на/у самості́йній | на/у самості́йному, самості́йнім | на/у самості́йних |