| самосу́дчик – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (самосудник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | самосу́дчик | самосу́дчики |
| родовий | самосу́дчика | самосу́дчиків |
| давальний | самосу́дчикові, самосу́дчику | самосу́дчикам |
| знахідний | самосу́дчика | самосу́дчиків |
| орудний | самосу́дчиком | самосу́дчиками |
| місцевий | на/у самосу́дчикові, самосу́дчику | на/у самосу́дчиках |
| кличний | самосу́дчику | самосу́дчики |
| [розм.] |