| | |
| самосуміща́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | самосуміща́тися, самосуміща́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самосуміща́тиметься | самосуміща́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самосуміща́ється | самосуміща́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| самосуміща́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | самосуміща́вся, самосуміща́всь | самосуміща́лися, самосуміща́лись |
| жін. р. | самосуміща́лася, самосуміща́лась |
| сер. р. | самосуміща́лося, самосуміща́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| самосуміща́вшись |
