| самосі́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | самосі́йний | самосі́йна | самосі́йне | самосі́йні |
| родовий | самосі́йного | самосі́йної | самосі́йного | самосі́йних |
| давальний | самосі́йному | самосі́йній | самосі́йному | самосі́йним |
| знахідний | самосі́йний | самосі́йну | самосі́йне | самосі́йні |
| орудний | самосі́йним | самосі́йною | самосі́йним | самосі́йними |
| місцевий | на/у самосі́йному, самосі́йнім | на/у самосі́йній | на/у самосі́йному, самосі́йнім | на/у самосі́йних |