самоцві́товий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | самоцві́товий | самоцві́това | самоцві́тове | самоцві́тові |
родовий | самоцві́тового | самоцві́тової | самоцві́тового | самоцві́тових |
давальний | самоцві́товому | самоцві́товій | самоцві́товому | самоцві́товим |
знахідний | самоцві́товий | самоцві́тову | самоцві́тове | самоцві́тові |
орудний | самоцві́товим | самоцві́товою | самоцві́товим | самоцві́товими |
місцевий | на/у самоцві́товому, самоцві́товім | на/у самоцві́товій | на/у самоцві́товому, самоцві́товім | на/у самоцві́тових |