самі́тницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | самі́тницький | самі́тницька | самі́тницьке | самі́тницькі |
родовий | самі́тницького | самі́тницької | самі́тницького | самі́тницьких |
давальний | самі́тницькому | самі́тницькій | самі́тницькому | самі́тницьким |
знахідний | самі́тницький, самі́тницького | самі́тницьку | самі́тницьке | самі́тницькі, самі́тницьких |
орудний | самі́тницьким | самі́тницькою | самі́тницьким | самі́тницькими |
місцевий | на/у самі́тницькому, самі́тницькім | на/у самі́тницькій | на/у самі́тницькому, самі́тницькім | на/у самі́тницьких |