| | |
| санкціонува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | санкціонува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | санкціону́ймо |
| 2 особа | санкціону́й | санкціону́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | санкціонува́тиму | санкціонува́тимемо, санкціонува́тимем |
| 2 особа | санкціонува́тимеш | санкціонува́тимете |
| 3 особа | санкціонува́тиме | санкціонува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | санкціону́ю | санкціону́ємо, санкціону́єм |
| 2 особа | санкціону́єш | санкціону́єте |
| 3 особа | санкціону́є | санкціону́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| санкціону́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | санкціонува́в | санкціонува́ли |
| жін. р. | санкціонува́ла |
| сер. р. | санкціонува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| санкціоно́ваний |
| Безособова форма |
| санкціоно́вано |
| Дієприслівник |
| санкціонува́вши |
