| своєу́мець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (той, хто діє на власний розсуд) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | своєу́мець | своєу́мці |
| родовий | своєу́мця | своєу́мців |
| давальний | своєу́мцеві, своєу́мцю | своєу́мцям |
| знахідний | своєу́мця | своєу́мців |
| орудний | своєу́мцем | своєу́мцями |
| місцевий | на/у своєу́мцеві, своєу́мці, своєу́мцю | на/у своєу́мцях |
| кличний | своєу́мцю | своєу́мці |
| [розм.] |