| своєу́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | своєу́мний | своєу́мна | своєу́мне | своєу́мні |
| родовий | своєу́много | своєу́мної | своєу́много | своєу́мних |
| давальний | своєу́мному | своєу́мній | своєу́мному | своєу́мним |
| знахідний | своєу́мний, своєу́много | своєу́мну | своєу́мне | своєу́мні, своєу́мних |
| орудний | своєу́мним | своєу́мною | своєу́мним | своєу́мними |
| місцевий | на/у своєу́мному, своєу́мнім | на/у своєу́мній | на/у своєу́мному, своєу́мнім | на/у своєу́мних |
| [розм.] | ||||