святни́й – прикметник | ||||
(святковий) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | святни́й | святна́ | святне́ | святні́ |
родовий | святно́го | святно́ї | святно́го | святни́х |
давальний | святно́му | святні́й | святно́му | святни́м |
знахідний | святни́й | святну́ | святне́ | святні́ |
орудний | святни́м | святно́ю | святни́м | святни́ми |
місцевий | на/у святно́му, святні́м | на/у святні́й | на/у святно́му, святні́м | на/у святни́х |
[розм.] |