| | |
| священникува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | священникува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | священнику́ймо |
| 2 особа | священнику́й | священнику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | священникува́тиму | священникува́тимемо, священникува́тимем |
| 2 особа | священникува́тимеш | священникува́тимете |
| 3 особа | священникува́тиме | священникува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | священнику́ю | священнику́ємо, священнику́єм |
| 2 особа | священнику́єш | священнику́єте |
| 3 особа | священнику́є | священнику́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| священнику́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | священникува́в | священникува́ли |
| жін. р. | священникува́ла |
| сер. р. | священникува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| священникува́вши |
