| | | | |
| свіжови́митий – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | свіжови́митий | свіжови́мита | свіжови́мите | свіжови́миті |
| родовий | свіжови́митого | свіжови́митої | свіжови́митого | свіжови́митих |
| давальний | свіжови́митому | свіжови́митій | свіжови́митому | свіжови́митим |
| знахідний | свіжови́митий, свіжови́митого | свіжови́миту | свіжови́мите | свіжови́миті, свіжови́митих |
| орудний | свіжови́митим | свіжови́митою | свіжови́митим | свіжови́митими |
| місцевий | на/у свіжови́митому, свіжови́митім | на/у свіжови́митій | на/у свіжови́митому, свіжови́митім | на/у свіжови́митих |
