| свіжови́ритий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | свіжови́ритий | свіжови́рита | свіжови́рите | свіжови́риті |
| родовий | свіжови́ритого | свіжови́ритої | свіжови́ритого | свіжови́ритих |
| давальний | свіжови́ритому | свіжови́ритій | свіжови́ритому | свіжови́ритим |
| знахідний | свіжови́ритий | свіжови́риту | свіжови́рите | свіжови́риті |
| орудний | свіжови́ритим | свіжови́ритою | свіжови́ритим | свіжови́ритими |
| місцевий | на/у свіжови́ритому, свіжови́ритім | на/у свіжови́ритій | на/у свіжови́ритому, свіжови́ритім | на/у свіжови́ритих |