| світи́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | світи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | світі́мо, світі́м | |
| 2 особа | світи́ | світі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | світи́тиму | світи́тимемо, світи́тимем |
| 2 особа | світи́тимеш | світи́тимете |
| 3 особа | світи́тиме | світи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | свічу́ | світимо́, світи́м |
| 2 особа | світи́ш | світите́ |
| 3 особа | світи́ть | світя́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| світячи́* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | світи́в | світи́ли |
| жін. р. | світи́ла | |
| сер. р. | світи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| світи́вши | ||