| | |
| світи́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | світи́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | світі́мо, світі́м |
| 2 особа | світи́ | світі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | світи́тиму | світи́тимемо, світи́тимем |
| 2 особа | світи́тимеш | світи́тимете |
| 3 особа | світи́тиме | світи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | свічу́ | світимо́, світи́м |
| 2 особа | світи́ш | світите́ |
| 3 особа | світи́ть | світя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| світячи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | світи́в | світи́ли |
| жін. р. | світи́ла |
| сер. р. | світи́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| світи́вши |
