| сеге́льба – іменник жіночого роду | ||
| (місце, де викорчувано й випалено ліс) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | сеге́льба | сеге́льби |
| родовий | сеге́льби | сеге́льб |
| давальний | сеге́льбі | сеге́льбам |
| знахідний | сеге́льбу | сеге́льби |
| орудний | сеге́льбою | сеге́льбами |
| місцевий | на/у сеге́льбі | на/у сеге́льбах |
| кличний | сеге́льбо* | сеге́льби* |
| [діал.] |