| семанти́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | семанти́чний | семанти́чна | семанти́чне | семанти́чні |
| родовий | семанти́чного | семанти́чної | семанти́чного | семанти́чних |
| давальний | семанти́чному | семанти́чній | семанти́чному | семанти́чним |
| знахідний | семанти́чний, семанти́чного | семанти́чну | семанти́чне | семанти́чні, семанти́чних |
| орудний | семанти́чним | семанти́чною | семанти́чним | семанти́чними |
| місцевий | на/у семанти́чному, семанти́чнім | на/у семанти́чній | на/у семанти́чному, семанти́чнім | на/у семанти́чних |