| Семе́нин – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | Семе́нин | Семе́нина | Семе́нине | Семе́нині |
| родовий | Семе́ниного | Семе́ниної | Семе́ниного | Семе́ниних |
| давальний | Семе́ниному | Семе́ниній | Семе́ниному | Семе́ниним |
| знахідний | Семе́нин, Семе́ниного | Семе́нину | Семе́нине | Семе́нині, Семе́ниних |
| орудний | Семе́ниним | Семе́ниною | Семе́ниним | Семе́ниними |
| місцевий | на/у Семе́ниному, Семе́нинім | на/у Семе́ниній | на/у Семе́ниному, Семе́нинім | на/у Семе́ниних |