| | |
| сепарува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сепарува́тися, сепарува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | сепарува́тиметься | сепарува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | сепару́ється | сепару́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сепару́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сепарува́вся, сепарува́всь | сепарува́лися, сепарува́лись |
| жін. р. | сепарува́лася, сепарува́лась |
| сер. р. | сепарува́лося, сепарува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сепарува́вшись |
