| сигмо́їдний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сигмо́їдний | сигмо́їдна | сигмо́їдне | сигмо́їдні |
| родовий | сигмо́їдного | сигмо́їдної | сигмо́їдного | сигмо́їдних |
| давальний | сигмо́їдному | сигмо́їдній | сигмо́їдному | сигмо́їдним |
| знахідний | сигмо́їдний, сигмо́їдного | сигмо́їдну | сигмо́їдне | сигмо́їдні, сигмо́їдних |
| орудний | сигмо́їдним | сигмо́їдною | сигмо́їдним | сигмо́їдними |
| місцевий | на/у сигмо́їдному, сигмо́їднім | на/у сигмо́їдній | на/у сигмо́їдному, сигмо́їднім | на/у сигмо́їдних |