| си́лувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | си́лувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | си́луймо | |
| 2 особа | си́луй | си́луйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | си́луватиму | си́луватимемо, си́луватимем |
| 2 особа | си́луватимеш | си́луватимете |
| 3 особа | си́луватиме | си́луватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | си́лую | си́луємо, си́луєм |
| 2 особа | си́луєш | си́луєте |
| 3 особа | си́лує | си́лують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| си́луючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | си́лував | си́лували |
| жін. р. | си́лувала | |
| сер. р. | си́лувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| си́луваний | ||
| Безособова форма | ||
| си́лувано | ||
| Дієприслівник | ||
| си́лувавши | ||