| | |
| си́лувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | си́лувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | си́луймо |
| 2 особа | си́луй | си́луйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | си́луватиму | си́луватимемо, си́луватимем |
| 2 особа | си́луватимеш | си́луватимете |
| 3 особа | си́луватиме | си́луватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | си́лую | си́луємо, си́луєм |
| 2 особа | си́луєш | си́луєте |
| 3 особа | си́лує | си́лують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| си́луючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | си́лував | си́лували |
| жін. р. | си́лувала |
| сер. р. | си́лувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| си́луваний |
| Безособова форма |
| си́лувано |
| Дієприслівник |
| си́лувавши |
