| | | | |
| синемунди́рний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | синемунди́рний | синемунди́рна | синемунди́рне | синемунди́рні |
| родовий | синемунди́рного | синемунди́рної | синемунди́рного | синемунди́рних |
| давальний | синемунди́рному | синемунди́рній | синемунди́рному | синемунди́рним |
| знахідний | синемунди́рний, синемунди́рного | синемунди́рну | синемунди́рне | синемунди́рні, синемунди́рних |
| орудний | синемунди́рним | синемунди́рною | синемунди́рним | синемунди́рними |
| місцевий | на/у синемунди́рному, синемунди́рнім | на/у синемунди́рній | на/у синемунди́рному, синемунди́рнім | на/у синемунди́рних |
