| синове́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (син; син брата; племінник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | синове́ць | синовці́ |
| родовий | синовця́ | синовці́в |
| давальний | синовце́ві, синовцю́ | синовця́м |
| знахідний | синовця́ | синовці́в |
| орудний | синовце́м | синовця́ми |
| місцевий | на/у синовце́ві, синовці́, синовцю́ | на/у синовця́х |
| кличний | синовцю́ | синовці́ |
| [діал.] |