| синоди́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | синоди́чний | синоди́чна | синоди́чне | синоди́чні |
| родовий | синоди́чного | синоди́чної | синоди́чного | синоди́чних |
| давальний | синоди́чному | синоди́чній | синоди́чному | синоди́чним |
| знахідний | синоди́чний, синоди́чного | синоди́чну | синоди́чне | синоди́чні, синоди́чних |
| орудний | синоди́чним | синоди́чною | синоди́чним | синоди́чними |
| місцевий | на/у синоди́чному, синоди́чнім | на/у синоди́чній | на/у синоди́чному, синоди́чнім | на/у синоди́чних |