| | | | |
| синхронізаці́йний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | синхронізаці́йний | синхронізаці́йна | синхронізаці́йне | синхронізаці́йні |
| родовий | синхронізаці́йного | синхронізаці́йної | синхронізаці́йного | синхронізаці́йних |
| давальний | синхронізаці́йному | синхронізаці́йній | синхронізаці́йному | синхронізаці́йним |
| знахідний | синхронізаці́йний | синхронізаці́йну | синхронізаці́йне | синхронізаці́йні |
| орудний | синхронізаці́йним | синхронізаці́йною | синхронізаці́йним | синхронізаці́йними |
| місцевий | на/у синхронізаці́йному, синхронізаці́йнім | на/у синхронізаці́йній | на/у синхронізаці́йному, синхронізаці́йнім | на/у синхронізаці́йних |
