| скаже́ний – прикметник | ||||
| (хворий на сказ; несамовитий; дуже сильний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | скаже́ний | скаже́на | скаже́не | скаже́ні |
| родовий | скаже́ного | скаже́ної | скаже́ного | скаже́них |
| давальний | скаже́ному | скаже́ній | скаже́ному | скаже́ним |
| знахідний | скаже́ний, скаже́ного | скаже́ну | скаже́не | скаже́ні, скаже́них |
| орудний | скаже́ним | скаже́ною | скаже́ним | скаже́ними |
| місцевий | на/у скаже́ному, скаже́нім | на/у скаже́ній | на/у скаже́ному, скаже́нім | на/у скаже́них |