| | |
| скапа́ритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (зникнути; пропасти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | скапа́ритися, скапа́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | скапа́рмося, скапа́рмось |
| 2 особа | скапа́рся | скапа́ртеся, скапа́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | скапа́рюся, скапа́рюсь | скапа́римося, скапа́римось, скапа́римся |
| 2 особа | скапа́ришся | скапа́ритеся, скапа́ритесь |
| 3 особа | скапа́риться | скапа́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | скапа́рився, скапа́ривсь | скапа́рилися, скапа́рились |
| жін.р. | скапа́рилася, скапа́рилась |
| сер.р. | скапа́рилося, скапа́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| скапа́рившись |
