| | |
| сквитува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (сквитатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сквитува́тися, сквитува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сквиту́ймося, сквиту́ймось |
| 2 особа | сквиту́йся, сквиту́йсь | сквиту́йтеся, сквиту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сквиту́юся, сквиту́юсь | сквиту́ємося, сквиту́ємось, сквиту́ємся |
| 2 особа | сквиту́єшся | сквиту́єтеся, сквиту́єтесь |
| 3 особа | сквиту́ється | сквиту́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | сквитува́вся, сквитува́всь | сквитува́лися, сквитува́лись |
| жін.р. | сквитува́лася, сквитува́лась |
| сер.р. | сквитува́лося, сквитува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сквитува́вшись |
