| | |
| сколиха́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сколиха́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сколиші́мо, сколиха́ймо, сколиші́м |
| 2 особа | сколиши́, сколиха́й | сколиші́ть, сколиха́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сколишу́, сколиха́ю | сколи́шемо, сколи́шем, сколиха́ємо, сколиха́єм |
| 2 особа | сколи́шеш, сколиха́єш | сколи́шете, сколиха́єте |
| 3 особа | сколи́ше, сколиха́є | сколи́шуть, сколиха́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | сколиха́в | сколиха́ли |
| жін.р. | сколиха́ла |
| сер.р. | сколиха́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| сколи́ханий |
| Безособова форма |
| сколи́хано |
| Дієприслівник |
| сколиха́вши |
