| | |
| сконфронтува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сконфронтува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сконфронту́ймо |
| 2 особа | сконфронту́й | сконфронту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сконфронтува́тиму | сконфронтува́тимемо, сконфронтува́тимем |
| 2 особа | сконфронтува́тимеш | сконфронтува́тимете |
| 3 особа | сконфронтува́тиме | сконфронтува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сконфронту́ю | сконфронту́ємо, сконфронту́єм |
| 2 особа | сконфронту́єш | сконфронту́єте |
| 3 особа | сконфронту́є | сконфронту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сконфронту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сконфронтува́в | сконфронтува́ли |
| жін. р. | сконфронтува́ла |
| сер. р. | сконфронтува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сконфронтува́вши |
