| сконфу́зити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | сконфу́зити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сконфу́зьмо | |
| 2 особа | сконфу́зь | сконфу́зьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сконфу́жу | сконфу́зимо, сконфу́зим |
| 2 особа | сконфу́зиш | сконфу́зите |
| 3 особа | сконфу́зить | сконфу́зять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | сконфу́зив | сконфу́зили |
| жін.р. | сконфу́зила | |
| сер.р. | сконфу́зило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| сконфу́жений | ||
| Безособова форма | ||
| сконфу́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| сконфу́зивши | ||