| скопи́чити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | скопи́чити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | скопи́чмо | |
| 2 особа | скопи́ч | скопи́чте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | скопи́чу | скопи́чимо, скопи́чим |
| 2 особа | скопи́чиш | скопи́чите |
| 3 особа | скопи́чить | скопи́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | скопи́чив | скопи́чили |
| жін.р. | скопи́чила | |
| сер.р. | скопи́чило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| скопи́чений | ||
| Безособова форма | ||
| скопи́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| скопи́чивши | ||