| скоро́мити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | скоро́мити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | скоро́мімо, скоро́мім | |
| 2 особа | скоро́ми | скоро́міть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | скоро́млю | скоро́мимо, скоро́мим |
| 2 особа | скоро́миш | скоро́мите |
| 3 особа | скоро́мить | скоро́млять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | скоро́мив | скоро́мили |
| жін.р. | скоро́мила | |
| сер.р. | скоро́мило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| скоро́млений | ||
| Безособова форма | ||
| скоро́млено | ||
| Дієприслівник | ||
| скоро́мивши | ||