| | |
| скоро́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | скоро́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | скоро́чуймо |
| 2 особа | скоро́чуй | скоро́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | скоро́чуватиму | скоро́чуватимемо, скоро́чуватимем |
| 2 особа | скоро́чуватимеш | скоро́чуватимете |
| 3 особа | скоро́чуватиме | скоро́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | скоро́чую | скоро́чуємо, скоро́чуєм |
| 2 особа | скоро́чуєш | скоро́чуєте |
| 3 особа | скоро́чує | скоро́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| скоро́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | скоро́чував | скоро́чували |
| жін. р. | скоро́чувала |
| сер. р. | скоро́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| скоро́чувавши |
