| | |
| скособо́читися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | скособо́читися, скособо́читись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | скособо́чмося, скособо́чмось |
| 2 особа | скособо́чся | скособо́чтеся, скособо́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | скособо́чуся, скособо́чусь | скособо́чимося, скособо́чимось, скособо́чимся |
| 2 особа | скособо́чишся | скособо́читеся, скособо́читесь |
| 3 особа | скособо́читься | скособо́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | скособо́чився, скособо́чивсь | скособо́чилися, скособо́чились |
| жін.р. | скособо́чилася, скособо́чилась |
| сер.р. | скособо́чилося, скособо́чилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| скособо́чившись |
