| скототоргіве́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | скототоргіве́ць | скототоргівці́ |
| родовий | скототоргівця́ | скототоргівці́в |
| давальний | скототоргівце́ві, скототоргівцю́ | скототоргівця́м |
| знахідний | скототоргівця́ | скототоргівці́в |
| орудний | скототоргівце́м | скототоргівця́ми |
| місцевий | на/у скототоргівце́ві, скототоргівці́, скототоргівцю́ | на/у скототоргівця́х |
| кличний | скототоргівцю́ | скототоргівці́ |